ЗАБУДОВНИК НЕ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРОСТРОЧЕННЯ ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБ'ЄКТА БУДІВНИЦТВА ПІД ЧАС ДІЇ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

https://reyestr.court.gov.ua/Review/122543608

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., у справі № 757/25889/21-ц від 23 жовтня 2024 року.

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО НЕРУХОМОСТІ

ЮРИДИЧНІ РИЗИКИ НА РИНКУ НЕРУХОМОСТІ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО НЕРУХОМОСТІ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО НЕРУХОМОСТІ

FACEBOOK

INSTAGRAM

Особа звернулася до суду з позовом про визнання недійсним заповіту. В обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що коли після смерті свого батька вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона дізналася, що що за життя спадкодавець склав заповіт на належні спадкодавцю земельні ділянки.

Позивач зауважував, що є єдиним спадкоємцем померлого, який тяжко хворів за життя та зловживав алкогольними напоями. За таких умов позивач вважав, що батько не міг розуміти значення своїх дій, а отже складений ним заповіт був недійсним.

У справі була проведена судово-психіатрична експертиза, якою встановлено, що спадкодавець, який склав заповіт, на момент складання заповіту, зазначена дата складення заповіту, року на будь-який психічний розлад не страждав. Виявляв психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. За своїм психічним станом на період складання та підписання заповіту, дата складання заповіту, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Суд першої та апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказував на відсутність правових підстав для визнання оспорюваного заповіту недійсним, оскільки позивач не надав доказів абсолютної неспроможності спадкодавця в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Позивачем була подана касаційна скарга, яка залишена Верховним судом без розгляду.

Залишаючи в силі рішення першої та апеляційної інстанції Верховний суд зокрема зазначив:

Згідно з частиною першою статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Наявність вільного волевиявлення може бути піддана сумніву через припущення відсутності у заповідача здатності повноцінного усвідомлення значення своїх дій та керування ними, через наявність органічного ураження головного мозку, тобто через наявність таких психічних розладів здоров`я, які абсолютно унеможливлюють здатність керувати своїми діями та усвідомлювати їх значення.

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Аркада-Будівництво» про стягнення неустойки за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 28 березня 2018 року між нею і ТОВ «Аркада-Будівництво» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого товариство передає (продає) у власність, а вона (покупець) приймає (купує) майнові права на квартиру АДРЕСА 2 та зобов'язується оплатити їх вартість у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію - 31 жовтня 2019 року (пункт 2.6 договору). Загальна вартість майнових прав на квартиру складає 991 222,92 грн (пункт 3.1 договору). Договором встановлено, що продавець має право в односторонньому порядку змінити запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію на строк до 6 місяців, що не буде вважатись порушенням умов цього Договору. Разом із цим, у випадку недотримання запланованого строку прийняття об'єкта в експлуатацію понад 6 місяців, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1 % від загальної вартості майнових прав на квартиру (пункт 6.4 договору). Відповідно до листа-повідомлення від 31 жовтня 2019 року її було повідомлено про те, що відповідачем в односторонньому порядку змінено строк прийняття об'єкта в експлуатацію на 6 місяців, тобто до 30 квітня 2020 року включно. Проте 30 квітня 2020 року об`єкт не було прийнято в експлуатацію, як не прийнято цей об'єкт і на дату подання позову (29 квітня 2021 року надіслана поштою). Строк порушення зобов`язання починає свій перебіг із 01 травня 2020 року й станом на дату подання позову становить 364 дні, а тому вона має право на отримання неустойки від відповідача в сумі 360 805,14 грн. Позивач зазначала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла й очікує понести становить 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Аркада-Будівництво» на її користь неустойку за період із 01 травня 2020 року по 31 липня 2022 року у розмірі 814 785,24 грн. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Аркада-Будівництво» на користь ОСОБА_1 неустойку за період із 01 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 658 170,08 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Аркада-Будівництво» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком районного суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1. У травні 2024 року ТОВ «Аркада-Будівництво» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов задовольнити. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім цього, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга ТОВ «Аркада-Будівництво» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як наслідок, дійшли помилкових висновків за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів. Сторони договору не узгодили всіх істотних умов оспорюваного правочину, не встановили чіткий строк введення об`єкта в експлуатацію, так як право продавця в односторонньому порядку змінити запланований строк прийняття об`єкта в експлуатацію на строк до 6 місяців вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Тому позов ОСОБА_1 про стягнення неустойки за недотримання конкретно невизначеного строку не може бути задоволений. Зобов`язання щодо прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто, до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність. У цій частині посилається на відповідні постанови Верховного Суду, які безпідставно не враховано судами попередніх інстанцій. Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази щодо виконання ОСОБА_1 умов договору в частині сплати нею розміру майнових прав на квартиру. Остання не оплатила навіть погоджену сторонами попередню вартість майнових прав Верховний суд залишив рішення першої та другої інстанції в силі, зокрема зазначивши наступне: Районний суд взяв до уваги розрахунок пені, долучений ОСОБА_1 до позову, вважав його частково правильним, а саме в частині дати, з якої починається строк прострочення виконання зобов`язань (01 травня 2020 року). Разом із цим, указав, що ТОВ «Аркада-Будівництво» не повинно нести відповідальності за порушення умов договору, починаючи з 24 лютого 2022 року, що відповідає умовам договору (пункти 8.1, 8.3) щодо наявності обставин непереборної сили (воєнних дій). Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення із товариства на користь ОСОБА_1 неустойки за період із 01 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року (день, що передує введенню воєнного стану) у розмірі 658 170,08 грн (991 222,92 грн (загальна вартість майнових прав на квартиру) х 0,1 % (пеня відповідно до пункту 6.4 договору) х 664 днів (кількість прострочених днів)).