ЯКЩО ОСОБА ОСПОРЮЄ БАТЬКІВСТВО АЛЕ НЕ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ НА ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУ ДНК – ВОНА ВИЗНАЄТЬСЯ БАТЬКОМ

 

БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ВІДПОВІДАЧА, ЩО ПРИЗВЕЛА ДО НЕМОЖЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ - НАДАЛА СУДУ МОЖЛИВІСТЬ ВИЗНАТИ ФАКТ ЯКИЙ НИМ ЗАПЕРЕЧУЄТЬСЯ ТА ВСТАНОВИТИ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ ВІД ВІДПОВІДАЧА

В даній статті наведено правовий висновок Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 645/1098/18 про оспорення батьківства.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

Суть справи:

З жовтня 2015 року позивач мала близькі відносини з ОСОБА_2 , перебуваючи на той час у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_3 . Фактично шлюбні відносини між позивачем та  ОСОБА_3 припинено з травня 2015 року, про що відповідачу було відомо. У відповідача були наміри щодо подальшого життя разом з нею та створення родини. Проте, після повідомлення 09 лютого 2016 року про вагітність, відповідач припинив спілкування з позивачем.

Згодом у сторін народився син -  ОСОБА_4 , запис про батька дитини був здійснений в порядку статті 135 СК України зі слів матері. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, не піклується про нього, факт батьківства не визнає.

Позиція попередніх судових інстанцій:

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.

Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4. Мотивовано тим, що відповідач в суді першої інстанції ухилявся від проведення судової експертизи, до суду апеляційної інстанції протягом року не з`являвся та не надав клопотання про проведення судової генетичної експертизи, що є підставою для встановлення факту його батьківства відносно дитини на підставі зібраних доказів.

Позиція Верховного Суду:

Законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

В даній справі експертиза двічі не проведена через відсутність біологічного матеріалу відповідача, який не з`явився для відбору порівняльних зразків. Відповідач не довів наявність поважних підстав, які перешкоджали йому з`явитися до експертної установи для забору відповідних зразків.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо неї.

Оцінивши процесуальну поведінку відповідача ОСОБА_2 з точки зору дотримання ним критерію добросовісності використання процесуальних прав, суди дійшли висновку, що він навмисно ухилився від явки до суду та від проведення судово-генетичної експертизи, яка двічі призначалась за клопотанням позивача саме для встановлення батьківства або спростування цього факту.

Вказані дії та його бездіяльність, що призвели до неможливості проведення експертизи, надали суду можливість визнати факт, який ним заперечується, та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дитини від відповідача.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_2 не зацікавлений у якнайшвидшому вирішення справи, оскільки його дії спрямовані не на захист порушеного права, а на затягування судового розгляду, на свідоме розуміння неможливості проведення судової експертизи без його фізичної участі, що порушує розумні строки розгляду справи та принцип рівності сторін та йде в розріз з інтересами малолітньої дитини.