НЕТОЧНЕ ЧИ НЕ КОРЕКТНЕ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У СПРАВАХ ПРО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ БУДИНКУ ТА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ НЕ ПЕРЕШКОДЖАЄ МОЖЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ ПОЗИВАЧА

НЕТОЧНЕ ЧИ НЕ КОРЕКТНЕ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У СПРАВАХ ПРО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ БУДИНКУ ТА  ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ НЕ ПЕРЕШКОДЖАЄ МОЖЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ ПОЗИВАЧА

Постанова Верховного суду від 02.10.2024 року у справі 372/3733/22 у складі суддів:  Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,         Тітова М. Ю.,   

https://reyestr.court.gov.ua/Review/122220286

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО НЕРУХОМОСТІ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО НЕРУХОМОСТІ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО НЕРУХОМОСТІ

Особа звернулася із позовом про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки.

На обґрунтування зазначених вимог, позивач зазначав, що посилалася на те, що між нею і одним із відповідачем 26 жовтня 2016 року було укладено договір позики, за умовами якого позичальник отримав 2 320 000,00 грн, які зобов`язався повернути                     до 24 жовтня 2020 року. Оскільки відповідач борг не повернув,                            він змушений був звернулась до суду з позовом про стягнення суми боргу, який рішенням районного суду від 30 серпня 2021 року задоволено та стягнено  з  відповідача на її користь 2 667 211,62 грн боргу.

Під час розгляду спору про стягнення боргу їй стало відомо, що відповідач 1 (боржник) уклав спірний договір дарування будинку та земельної ділянки із відповідачем 2           з метою уникнення відповідальності за невиконання умов договору позики, адже рішення суду про стягнення з нього боргу відповідач не виконує.

Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги були задоволені.

Відповідачем було подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Однією із підстав касаційної скарги, Відповідач 1 зазначив, що  позивачем у прохальній частині номера договору дарування спірного будинку за встановлених апеляційним судом обставин не може бути єдиною самостійною підставою для відмови в задоволенні вимоги про визнання недійсним договору дарування будинку.

Верховний суд залишив в силі рішення першої та другої інстанції, зокрема зазначивши щодо некоректного формулювання позовних вимог наступне:

Незазначення позивачем у прохальній частині номера договору дарування спірного будинку за встановлених апеляційним судом обставин не може бути єдиною самостійною підставою для відмови в задоволенні вимоги про визнання недійсним договору дарування будинку.

Ухвалюючи рішення апеляційний суд не звернув уваги на те, що некоректне,з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід стосовно дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.