ПРЕДСТАВНИК ПО ДОВІРЕНОСТІ СПОЧАТКУ ПРОДАВ НЕРУХОМІСТЬ А ПОТІМ КУПИВ ЇЇ. ДОГОВОРИ КУПІВЛІ ПРОДАЖУ ВИЗНАНО НЕДІЙСНИМИ.

Постанова Верховного суду від 24 січня 2024 року у справі № 523/3919/19, провадження № 61-12069св22

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО НЕРУХОМОСТІ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО НЕРУХОМОСТІ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО НЕРУХОМОСТІ

Особа подала позов  про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на праві власності належала дачна будівля.

У зв`язку з виїздом на навчання до Сполучених Штатів Америки він 01 березня 2016 року видав відповідачу нотаріальну посвідчену довіреність на представництво його інтересів.

09 березня 2016 року між відповідачем, який діяв від його імені, та третьою особою  було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки дачної будівлі.

Того ж дня відповідач (представник по довіреності) діючи від його імені продав іншу 1/2 частку спірної будівлі Ще одній особі

Він не мав наміру відчужувати спірне нерухоме майно, не давав згоди на його відчуження, не погоджував ані ціну, ані умови зазначених договорів купівлі-продажу, та не вчиняв жодних дій, які свідчили б про їх схвалення, не був повідомлений про вчинення правочинів відповідачем (його представником) нібито від його імені, не отримував грошових коштів за вказаним договорами, тому зазначені правочини були вчинені в результаті зловмисної домовленості з ОСОБА_3 та             ОСОБА_4 , спрямовані на завдання йому матеріальної шкоди.

На порушення норм ЦК України фактичної передачі нерухомого майна не відбулося; він продовжує сплачувати земельний податок та житлово-комунальні послуги, утримує дачну будівлю у належному санітарному і технічному стані; договори на електро-, газо-, водопостачання укладені зі ним та з жодним наступним власником спірного дачної будівлі не переукладалися.

У подальшому йому стало відомо, що 27 липня 2016 року дана дачна будівля дана дачна будівля була відчужена на користь цього самого представника (авідповідача у справі).

Рішенням першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено. 

Апеляційний суд задоволив вимоги позивача частково. 

Визнаючи недійсними договори купівлі-продажу від 09 березня 2016 року, скасовуючи рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також витребовуючи у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 спірну нерухомість, апеляційний суд виходив з того, що  діях учасників угод про відчуження майна від імені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачаються ознаки зловмисної домовленості представника з останніми, тому є підстави для визнання угод недійсними.

Верховний суд підтримав рішення апеляційної інстанції в силі.Верховний суд зокрема зазначив: 

Встановивши, що неодноразове відчуження майна протягом нетривалого часу та передача його в іпотеку ускладнює захист прав позивача, і таке є наслідком послідовних дій ОСОБА_2 , який, виступив представником в первісній угоді купівлі-продажу, не втратив інтерес до спірного майна, та вирішував його долю, будучи учасником наступних угод у власних інтересах, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених частиною першою статті 232 ЦК України, для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 09 березня 2016 року, скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на спірне нерухоме майно та витребування у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 спірної дачної будівлі

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117111031