НЕСВОЄЧАСНЕ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПОСВІДЧЕНОГО ЗАПОВІТУ В СПАДКОВОМУ РЕЄСТРІ НЕ ЗУМОВЛЮЄ ЙОГО НІКЧЕМНІСТЬ ТА НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ОСПОРЮВАННЯ ЗАПОВІТУ

Постанова Верховного суду України від 24 січня 2024 року у справі № 693/1314/19 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО СПАДКОВОМУ ПРАВУ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО СПАДОВОМУ ПРАВУ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО СПАДКОВОМУ ПРАВУ

Особа звернулася з позовом про визнання заповіту недійсним. Однією з підстав визнання даного заповіту недійсним зазначала, що  заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області не за місцем проживання спадкодавця, яка була зареєстрована та постійно проживалау с. Нова Гребля Жашківського району Черкаської області; заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі лише 25 січня 2017 року, тобто незадовго до відкриття спадкової справи № 29/2017 від 01 лютого 2017 року після смерті ОСОБА_4.

Рішенням суду першої та другої інстанції у задоволенні позовних вимог особі відмовлено. 

Верховний суд залишив дані рішення суду в силі зазначивши,  що несвоєчасне здійснення державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі не зумовлює його нікчемність та не є підставою для оспорюваності заповіту.

Отже несвоєчасне подання (вже після смерті заповідача) посадовою особою органу місцевого самоврядування реєстратору заяви про реєстрацію заповіту  ОСОБА_4 у Спадковому реєстрі є порушенням, допущеним секретарем сільської ради, яке не впливає на волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження власним майном, а лише свідчить про недобросовісне виконанням секретарем сільської ради своїх обов`язків щодо вчинення нотаріальних дій та не є підставою для оспорюваності заповіту.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606790