ЗАБОРГОВАНІСТЬ БАТЬКА ДИТИНИ ЗІ СПЛАТИ АЛІМЕНТІВ, НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗМІНИ ЧАСТОК ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРУ ПРО ПОДІЛ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В. від 15.11.2023 р. по справі №521/11825/20.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114962294

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

Позивачка звернулась з позовом до суду про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі.

За час проживання у шлюбі в них народилась дитина,  а також було придбано житлову квартиру.

Рішенням районного суду шлюб між сторонами було розірвано та покладено на відповідача обов’язок зі сплати аліментів на утримання спільної дитини. Водночас, останній не виконує свого обов'язку зі сплати аліментів, хоча має для цього фінансові можливості, в зв’язку із чим утворилась заборгованість. 

Враховуючи викладене, позивачка вважає, що є підстави для відступу від принципу рівності часток при поділі майна подружжя та просила визнати за нею права власності на 3/4 частини квартири. 

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, позовні вимоги було задоволено частково - визнано як за позивачем, так і за відповідачем право власності на 1/2 ідеальну частку квартири в порядку поділу спільного майна подружжя. В збільшенні частки позивачки за рахунок не сплаченої суми аліментів при поділі майна подружжя було відмовлено.

Верховний суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, відхиливши касаційну скаргу позивачки, виходячи з наступних мотивів:

проживання дитини з позивачкою, існування у відповідача заборгованості по сплаті аліментів, з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини та положення статті 70 СК України, самі по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного майна, позивачем не доведено.

Також апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у разі подальшої несплати відповідачем аліментів, позивачка не позбавлена можливості у порядку статті 190 СК України укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).