ФАКТ ПРОЖИВАННЯ ЖІНКИ ТА ЧОЛОВІКА ОДНІЄЮ СІМ’ЄЮ, БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ ДО 01.01.2004 р. (ДАТИ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ  СІМЕЙНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ), МОЖНА ВСТАНОВИТИ У СУДІ, У СПРАВАХ ЩОДО СПАДКУВАННЯ

Постанова Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є. по справі № 582/18/21 від 18.09.2023 р.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690426

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ

Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позов мотивований тим, що він є спадкоємцем четвертої черги після смерті дружини, з якою проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1986 року по день її смерті. Вони вели спільне господарство, мали спільний побут. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 3,51 га, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю.

Водночас, при зверненні до нотаріуса з метою оформити спадкові права він з’ясував, що вони оформлені на відповідачку, як спадкоємця п'ятої черги та приватним нотаріусом видано їй свідоцтво про право на спадщину. 

Враховуючи, що позивач є спадкоємцем четвертої черги на спадкування, а відповідачка - п'ятої, то вона не мала права спадкувати майно після смерті двоюрідної баби. Тому позивач просив суд:

- встановити факт його постійного проживання, з 1986 року однією сім'єю разом зі спадкодавцем , на час відкриття спадщини;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім’я відповідачки.

Рішенням суду першої інстанції, залишеного без змін апеляційним судом, позовні вимоги було задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що факт постійного проживання однією сім'єю позивача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є доведеним, тому він є спадкоємцем четвертої черги після смерті спадкодавця, який прийняв спадщину шляхом постійного проживання з нею на час відкриття спадщини та усуває від спадкування спадкоємця п'ятої черги - відповідача, яка є двоюрідною онукою спадкодавця.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідачка звернулась до Верховного суду із касаційною скаргою в якій вказувала, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права та не врахували висновки Верховного суду щодо застосування відповідних норм права. 

Так, позивач заявив вимоги про встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 1986 по 01 березня 2005 р., які були задоволені судом

Натомість, відповідно до правової позиції Верховного суду в аналогічних справах (постанова у справі № 493/915/16-ц, постанова у справі № 635/4952/16-ц, постанова від 17 червня 2021 року у справі № 489/5982/17), зроблено висновок, що: «Не можна встановити факт спільного проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу до 01 січня 2004 року, оскільки законодавством України, яке діяло до 2004 року, встановлення такого факту не мало правового значення”.

Розглянувши дану касаційну скаргу,  Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду вирішила відступити від вказаної правової позиції та виснувала наступне:

слід розмежовувати сферу дії статті 74 СК України і статті 1264 ЦК України, оскільки зазначені норми регулюють різні правовідносини, а саме сімейні та спадкові.

З урахуванням наведеного вище, п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

За таких обставин, Верховний суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та залишив їх в силі.