ПОЗБАВЛЕННЯ ВЛАСНИКА КВАРТИРИ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ, НЕ ПОЗБАВЛЯЄ ЙОГО ДИТИНУ ПРАВА ПРОЖИВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ У ВКАЗАНІЙ КВАРТИРІ

Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В. від 14 вересня 2023 р. по справі №753/12722/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113527347

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО НЕРУХОМОСТІ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО НЕРУХОМОСТІ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО НЕРУХОМОСТІ

Позивач звернувся з позовом до свого неповнолітнього сина в особі, законного представника, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири, відповідач, зареєстрований в цій квартирі, проте ніколи в ній не проживав. Його місцем проживання є інша адреса. Реєстрація відповідача у квартирі створює йому перешкоди в реалізації прав власника майна. 

Просив суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням (квартирою) у зв`язку з тим, що останній був відсутній у житловому приміщенні без поважних причин понад один рік та зняти його з реєстрації у спірній квартирі.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним в силі постановою апеляційного суд, у позові було відмовлено.

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач вказав, що рішенням  районного суду його позбавлено батьківських прав щодо відповідача . Внаслідок цього він втратив особисті немайнові права щодо відповідача, проте через те, що відповідач зареєстрований у його квартирі в нього існують перешкоди у розпорядженні своєю власністю. Відповідач має право на користування житлом в новій родині. Відповідач не належить до членів його сім'ї.

Крім того, на моменту розгляду справи апеляційним судом відповідач був вже повнолітньою особою, а тому до нього може бути пред’явлена вимога про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Натомість Верховний суд, відмовляючи у задоволенні касаційної скарги, вказав, що відповідно до статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання, проте не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Отже,  відповідач не втратив право користування квартирою внаслідок позбавлення позивача батьківських прав щодо нього.

Стосовно досягнення відповідачем повноліття під час розгляду справи в суді, то при поданні позовної заяви не існували обставини досягнення  відповідачем повноліття, тобто не зазначалися в підставах заявленого позову.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з частиною шостою статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не міг виходити з підстав позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.