НЕСПЛАТА ІНДЕКСАЦІЇ ГРОШОВОГО УТРИМАННЯ ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ НЕ Є ПІДСТАВОЮ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

Постанова  Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О.В., Гулейкова І.Ю., Олійник А.С., Усик Г.І. (суддя-доповідач), Яремка В.В. від 05.06.2019 р. по справі №755/5449/17

https://reyestr.court.gov.ua/Review/82703140

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО НЕРУХОМОСТІ

СУДОВА ПРАКТИКА ПО НЕРУХОМОСТІ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО НЕРУХОМОСТІ

Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання договору  довічного утримання посилаючись на ту обставину, що відповідач  систематично, свідомо ухиляється від виконання обов'язку щодо сплати грошового утримання з урахуванням індексу інфляції споживчих цін, що свідчить про порушення ним умов договору. Тому просила розірвати договір довічного утримання укладений між позивачкою та відповідачем.

Рішенням суду першої інстанції у позові було відмовлено, оскільки відповідач належним чином виконував свій обов’язок по сплаті грошового утримання позивачки та оплаті комунальних послуг. Крім того, після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив їй грошові кошти (індексацію), які вона прийняла як належне виконання.

Апеляційним судом було скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов було задоволено та розірвано договір довічного утримання укладений між позивачкою та відповідачем. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не врахував, що обов`язок сплати набувачем індексації прямо передбачений пунктом 8 договору довічного утримання та положеннями статті 751 ЦК України, а тому заперечення відповідача про те, що несвоєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору не є обгрунтованими. Виплата відповідачем індексації грошового утримання після звернення позивача до суду з вказаним позовом не підтверджує належного виконання ним обов`язків за договором довічного утримання.

Верховним судом було задоволено касаційну скаргу відповідача, скасовано рішення апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції, як скасоване помилково з наступних підстав:

Істотними умовами договору довічного утримання позивачка та відповідач визначили:

- довічне право проживання відчужувача у квартирі,

- вчасну сплату місячного грошового утримання у чітко визначеному розмірі щомісячного платежу - 750,00 грн,

- оплату комунальних послуг у визначених ними межах.

Обов`язок набувача сплатити індексацію грошового утримання, яка нараховується щорічно у лютому місяці за попередній рік, з урахуванням річного індексу інфляції, сторони передбачили у пункті 8 договору довічного утримання, а тому він не відноситься до істотних його умов, визначених у пункті 14 договору.        

Відтак несплата відповідачем щорічної індексації нарахованої на грошове утримання не може вважатися істотним порушенням ним умов договору довічного утримання, що значною мірою позбавляло відчужувача того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачки про розірвання договору довічного утримання, суд першої інстанції, виходячи з аналізу умов договору довічного утримання, положень статті 755 ЦК України та правової природи індексації, як механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг у разі перевищення визначеного законом індексу споживчих цін, дійшов правильного висновку, що несплата набувачем індексації грошового утримання за попередній рік не є істотним порушенням договору довічного утримання, а тому не є підставою для розірвання договору довічного утримання.

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення вимог  про розірвання договору довічного утримання, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини у поєднанні з умовами договору довічного утримання.