СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО СПАДКОВИХ, СІМЕЙНИХ, ЖИТЛОВИХ, ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ ТА ІНШИХ СПОРІВ ЩОДО НЕРУХОМОСТІ. ЦІКАВІ ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ІНШИХ СУДІВ ЩОДО СПАДКУВАННЯ, НЕРУХОМОСТІ, СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН. КОРОТКО ВИСВІТЛЕНІ ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ У СПРАВАХ ЩОДО СПАДЩИНИ, НЕРУХОМОГО МАЙНА, СІМЕЙНИХЗ СУПЕРЕЧОК. УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ІЗ ЦИХ ПИТАНЬ. СУДОВІ РІШЕННЯ ВИКЛАДЕНІ З КОРОТКИМ ОПИСОМ СУТІ СПОРУ ЩОДО СПАДЩИНИ, НЕРУХОМОСТІ, ІНШИХ СІМЕЙНИХ ПИТАНЬ. МАТЕРІАЛИ МІСТЯТЬ КОРОТКІ ПРАВОВІ ВИСНОВКИ.
КУПЛЕНА ЗА ОСОБИСТІ КОШТИ У ШЛЮБІ КВАРТИРА – ВСЕ ОДНО СПІЛЬНА
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
КУПИЛИ КВАРТИРУ ЗА ОСОБИСТІ КОШТИ В ШЛЮБІ? БУДЬТЕ ГОТОВІ ДО ЇЇ ПОДІЛУ ПРИ РОЗЛУЧЕННІ АБО ПОПЕРЕДНЬО ГОТУЙТЕ НАЛЕЖНІ ДОКАЗИ ПРО ТЕ, ЩО КОШТИ БУЛИ ВАШИМИ
Самі по собі пояснення батьків позивача про передачу йому коштів від продажу рухомого та нерухомого майна НЕ МОЖУТЬ бути підставою для визнання за позивачем права власності на квартиру та транспортний засіб – Верховний Суд
В даній статті – консультації розглядається Постанова Пленуму Верховного Суду від 15.09.2021 року у справі про скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права особистої приватної власності на майно, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та витребування майна.
Позивач зазначає що у період із 12 серпня 2011 року до 18 травня 2017 року він і відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі він за особисті та отримані від його батьків грошові кошти придбав рухоме і нерухоме майно, у зв`язку з чим вважав його особистою приватною власністю. Однак право власності на частину цього майна було зареєстроване за відповідачкою.
Правова позиція судів першої та апеляційної інстанції:
Рішенням суду першої інстанції вимоги Позивача задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно придбане за особисті кошти позивача та його батьків, а тому воно є його особистою приватною власністю.
Апеляційний суд СКАСУВАВ рішення суду першої інстанції у частині:
скасування реєстраційного запису, про реєстрацію права власності за особою на об`єкт житлової нерухомості; визнання за позивачем права особистої приватної власності на квартиру; скасування державної реєстрації права власності на автомобіль; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу; витребування у відповідача автомобіля; визнання за позивачем права особистої приватної власності на транспортний засіб марки HONDA; та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позиція Верховного Суду:
У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Згідно зі статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».
Установивши, що квартира АДРЕСА_3 , та автомобіль HONDA CIVIC, 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , набуті сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, презумпція спільного майна подружжя не спростована, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у визнанні означеного майна особистою приватною власністю позивача.
Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що спірне майно придбане ОСОБА_1 за особисті кошти та кошти, отримані від батьків, оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження вказаного. Самі по собі пояснення батьків позивача про передачу йому коштів від продажу рухомого та нерухомого майна не можуть бути підставою для визнання за позивачем права власності на квартиру та транспортний засіб.
ДОГОВІР ДАРУВАННЯ УКЛАДЕНИЙ ПІД ВПЛИВОМ ПОМИЛКИ МОЖЛИВО ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМ ЧЕРЕЗ ШІСТЬ РОКІВ Постанова Верховного Суду України від 20 березня 2024 року у справі № 766/17309/20 від 20 березня 2024 року, провадження № 61-14818св23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/117823676 ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО НЕРУХОМОСТІ СУДОВА ПРАКТИКА ПО НЕРУХОМОСТІ ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО НЕРУХОМОСТІ У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири. Позовна заява мотивована тим, що на початку жовтня 2020 року позивач у зв`язку з похилим віком мав намір скласти заповіт на користь своєї дочки щодо належної йому квартири АДРЕСА_1 . Однак при підготовці документів у нотаріуса стало відомо, що він вже не є власникомвказаної квартири, оскільки 30 січня 2015 року було укладено договір дарування спірної квартири ОСОБА_2. Стверджував, що до жовтня 2020 року вважав себе власником квартири та не знав, що її було подаровано. На його питання нотаріус п...
ВИКОРИСТАННЯ “ПРАВА НА ЗЛО” ПРИ ПОДІЛІ СПІЛЬНОГО МАЙНА Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач) від 01 березня 2023 р. по справі №761/47743/19. https://reyestr.court.gov.ua/Review/109395233 ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ СУДОВА ПРАКТИКА ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ Позивач звернувся із позовом до суду про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі з 2008 по 2020 роки. За час перебування у шлюбі сторонами було придбано два приватні будинки, земельну ділянку, квартиру та автомобіль, право власності на які було зареєстровано на дружину. В зв’язку із чим, просив суд визнати вказане майно об’єктами спільної сумісної власності подружжя та поділити й...
ЗАБОРГОВАНІСТЬ БАТЬКА ДИТИНИ ЗІ СПЛАТИ АЛІМЕНТІВ, НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗМІНИ ЧАСТОК ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРУ ПРО ПОДІЛ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В. від 15.11.2023 р. по справі №521/11825/20. https://reyestr.court.gov.ua/Review/114962294 ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ СУДОВА ПРАКТИКА ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО СІМЕЙНОМУ ПРАВУ Позивачка звернулась з позовом до суду про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. За час проживання у шлюбі в них народилась дитина, а також було придбано житлову квартиру. Рішенням районного суду шлюб між сторонами було розірвано та покладено на відповідача обов’язок зі сплати аліментів на утримання спільної дитини. Водночас, останній не ви...
Коментарі
Дописати коментар