ЯК ВИЗНАТИ ЗАПОВІТ НЕДІЙСНИМ? СУДОВА ПРАКТИКА 2023. ЧАСТИНА 1

В даних постановах верховного суду розглянуті наступні питання: При яких хворобах заповіт повинна підписати інша особа? Коли нотаріус повинен внести інформацію про заповіт в спадковий реєстр? Якщо у особи через декілька місяців після складання заповіту (особисто підписаного) встановлена група інвалідності? Якщо є формальні розбіжності у тексті заповіту про місце складання заповіту, дату та час його складання? Якщо заповіт посвідчений поза межами державної нотаріальної контори всупереч графіку її роботи?

1. Норми права, яка б визначала конкретний перелік захворювань, виключно за наявності яких можливе підписання заповіту іншою особою, чинне законодавство не містить.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., від 18 травня 2023 року у справі № 452/2368/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/111036472

Позивач вважав, що при посвідченні заповіту порушено вимоги закону, оскільки заповіт не був особисто прочитаний та підписаний заповідачем, а від його імені у заповіті підписалася інша особа , текст заповіту прочитаний уголос свідками. Як причину, через яку заповідач не зміг особисто прочитати та підписати заповіт, зазначено хворобу.

Посвідчення заповіту відбувається при свідках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, а не через хворобу, як зазначено в оспорюваному заповіті. Підставою для підписання заповіту іншою особою має бути не просто хвороба, як зазначено в заповіті, а тяжкий хворобливий стан заповідача, який позбавляв його можливості підписати заповіт власноруч. Натомість помрлий спадкодавець був особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання з діагнозом ішемічна хвороба серця та атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертензією, що не позбавляло його можливості поставити підпис на заповіті й самостійно прочитати його.

Наведене, на переконання позивачки, свідчить про нікчемність заповіту, складеного на користь відповідачки. Також наявність у заповідача хвороби, через яку він не міг прочитати та підписати заповіт, свідчить про те, що на момент посвідчення заповіту він міг не усвідомлювати значення своїх дій, що є підставою для визнання заповіту недійсним.

Рішенням від 26 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, Самбірський міськрайонний суд Львівської області відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1

Верховний суд залишив дані рішення сідів в силі зокрема зазначивши, що доводи позивачки про те, що приватний нотаріус повинен був зазначити у тексті заповіту конкретне захворювання заповідача та визначити тяжкість його хворобливого стану, є необґрунтованими, оскільки законом передбачено, що підписання заповіту іншою особою за дорученням заповідача та прочитання його тексту свідками можливе, зокрема, внаслідок хвороби заповідача. Норми права, яка б визначала конкретний перелік захворювань, виключно за наявності яких можливе підписання заповіту іншою особою, чинне законодавство не містить.

2. Внесення відомостей про заповіт до Спадкового реєстру не залежить від волі спадкодавця, а є технічною дією, від якої не залежить зміст заповіту і дата та час його посвідчення.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є.,суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю., від 25 січня 2023 року у справі № 754/3162/21

https://reyestr.court.gov.ua/Review/108654337

О 05 год. 00 хв. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О. посвідчила заповіт, яким ОСОБА_4 все своє майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось, і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_3 .

Позивач вважав, що заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_1, складений на ім`я ОСОБА_3 , є недійсним, оскільки правоздатність і дієздатність ОСОБА_4 припинилася з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 40 хв., а реєстрація заповіту відбулася о 15 год. 11 хв. в цей день, вже після припинення цивільної правоздатності ОСОБА_4 .

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 об 15 год. 11 хв. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року залишено без змін.

Верховний суд залишив дані рішення в силі зокрема зазначивши наступне:

Відповідно до статті 52 Закону України «Про нотаріат» про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі. Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.

Главою 11 Розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) встановлено порядок реєстрації нотаріальної дії та визнання її вчиненою.

Пунктами 1-3 Глави 11 Розділу I Порядку визначено, що кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах. Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій. Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.

Таким чином, заповіт є зареєстрованим та вчиненим з моменту внесення запису про посвідчення заповіту у реєстрі нотаріальних дій.

Разом з тим, відповідно до пункту 1.7 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року № 1810/5 відомості про заповіти, у тому числі посвідчені посадовими службовими особами, зазначеними в статтях 1251 та 1252 ЦК України, спадкові договори та внесення змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру.

Згідно із пунктом 2.9 Положення про Спадковий реєстр реєстратор вносить відомості до Спадкового реєстру у день вчинення відповідної нотаріальної дії.

Внесення відомостей до Спадкового реєстру не залежить від волі спадкодавця, а є технічною дією, від якої не залежить зміст заповіту і дата та час його посвідчення.

Чинні вимоги закону не встановлюють порушення термінів внесення інформації до Спадкового реєстру, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для визнання заповіту недійсним.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі об 15 год. 11 хв. вже після смерті заповідача, яка настала у цей же день о 07 год. 40 хв., жодним чином не спростовує дійсності заповіту, посвідченого приватним нотаріусом, оскільки заповіт був посвідчений за життя спадкодавця, а внесення даних про заповіт до Спадкового реєстру не залежить від волі спадкодавця, є технічною дією, від якої не залежить зміст заповіту і дата та час його посвідчення.

3. Отримання інвалідності по зору через декілька місяців після складання заповіту саме по собі не може свідчити про недійсність особисто підписаного заповіту.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., від 17 серпня 2023 року у справі № 144/268/20

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113035759

Відповідно до заповіту від 21 квітня 2010 року ОСОБА_3 заповів все належне йому майно своєму сину - ОСОБА_2 (відповідачу). Заповіт був посвідчений секретарем Комарівської сільської ради, Теплицького району, Вінницької області Продан Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 195.

Відповідно до акта огляду МСЕК від 09 липня 2010 року ОСОБА_3 отримав 1Б групу інвалідності по зору.

За висновком експертів № 28-к від 12 липня 2021 року, складеним у комунальній установі «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» станом на 21 квітня 2010 року ОСОБА_3 не міг «самостійно за допомогою окулярів, чи без таких, прочитати текст складеного ним заповіту».

З пояснень секретаря Комарівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Продан Л. В. вбачається, що коли заповіт був складений, вона пояснила ОСОБА_3 , що він повинен сам його прочитати і сам підписати, він категорично відмовився від допомоги та прочитав погано і сам підписав. На дату вчинення нотаріальних дій ОСОБА_3 не мав інвалідності по зору, над ним не була встановлена опіка, у нього не було інших вад здоров`я, а тому вона як секретар сільської ради посвідчила заповіт ОСОБА_3 .

Апеляційний суд встановив, що позивач є онуком померлого ОСОБА_3 , оскільки дана обставина визнана відповідачем, а тому не потребувала доведення.

Апеляційний суд за матеріалами спадкової справи № 95/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 встановив, що після смерті останнього з заявами про прийняття спадщини звернулися: син ОСОБА_3 ( 16 жовтня 2019 року ) та онук ОСОБА_1 (22 листопада 2019 року).

Незважаючи на те, щоза висновком експертів № 28-к від 12 липня 2021 року, складеним у комунальній установі «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» станом на 21 квітня 2010 року ОСОБА_3 не міг «самостійно за допомогою окулярів, чи без таких, прочитати текст складеного ним заповіту» Верховний Суд залишив у силі рішення першої та другої інстанції, яким відмовлено у визнанні заповіту недійсним,

Верховний суд погодився з висновками судів першої та другої інстанції, зважаючи зокрема на наступне:

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо відсутності в оскаржуваній постанові вмотивованості відхилення висновку експертів № 28-к від 12 липня 2021 року, оскільки такі спростовуються змістом зазначеної постанови.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності(стаття 89 ЦПК України).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Враховуючи предмет та підстави заявленого позивачем позову, зазначеним висновком не підтверджено (у ньому не зазначено), що на час складання спірного заповіту заповідач не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними; його волевиявлення (призначення спадкоємцем свого сина) не відповідало його справжній (внутрішній) волі.

4. Формальні розбіжності у тексті заповіту про місце складання заповіту, дату та час його складання не можуть бути підставами для його недійсності.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В., від 27 квітня 2023 року у справі № 172/172/18

https://reyestr.court.gov.ua/Review/110486256

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 посилалася на те, що оскаржуваний заповіт має розбіжності, які містяться у тексті заповіту, зокрема, про місце складання заповіту, дати та часу його складення (посвідчення).

ОСОБА_1 зазначала, що указаний заповіт був складений та підписаний за місцем проживання заповідача (с. Катеринівка). В той же час місце складання та посвідчення заповіту нотаріусом зазначено с. Васильківка. Однак у випадку посвідчення заповіту за місцем проживання заповідача місцем складання заповіту є його місце проживання, тобто за місцем, де заповідач здійснив вольове розпорядження на випадок його смерті. Отже, до заповіту внесена недостовірна інформація щодо місця складання заповіту, що свідчить про порушення вимог щодо форми заповіту та вимог щодо його посвідчення.

Крім того, датою виїзду нотаріуса до спадкодавця зазначено 13 березня 2017 року (понеділок) о 13 год. 35 хв. заповіт прочитано та підписано заповідачем, тоді як відповідно до графіку роботи Васильківської державної нотаріальної контори виїзним днем є четвер, а обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.

Також є суперечливою інформація про те, що заповіт написаний заповідачем (рукописно), а вже потім на зворотній сторінці заповіту вказано протилежне, що заповіт записаний нотаріусом зі слів заповідача. Щодо часу підписання заповіту в заповіті зазначено: «Заповіт складено мною, ОСОБА_6 , та власноручно підписано у присутності нотаріуса, у зв`язку з моєю хворобою у мене вдома, за адресою: АДРЕСА_1 , о 13 год. 35 хв.». Тоді як на зворотній сторінці вказано інше: «Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_6 і власноручно підписаний ним у моїй присутності о 13 год. 55 хв.». ОСОБА_6 двічі підписав заповіт з інтервалами між підписами в 20 хв., хоча заповіт містить лише один підпис заповідача.

Рішенням суду першої та апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні позову про визнання заповіту недійсним. Верховний суд залишив дані рішення в силі. Щодо вищезазначеного, то Верховний суд зазначив:

Щодо доводів позивача про розбіжності при оформленні оспорюваного заповіту, зокрема, про місце складання заповіту, щодо дати та часу його складення (посвідчення), - суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені позивачем неточності мають формальний характер, не свідчать про наявність вад волі спадкодавця і, як наслідок, не зумовлюють недійсність заповіту в цілому.

5. Жодним нормативним актом не забороняється вчинення нотаріальної дії поза межами нотаріальної контори, якщо воно відбувалося у робочий день.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113035759

Особа звернулася до суду з вимогою про визнання заповіту недійсним. Однією з підстав, чому даний заповіт повинен бути визнаний недійсним, нею було зазначено, що нотаріус державної нотаріальної контори здійснив нотаріальну дію поза межами нотаріальної контори у понеділок, хоча відповідно до графіку роботи даної державної нотаріальної контори виїзним днем є четвер, Дана обставина не була взята до уваги. В задоволенні вимог про визнання заповіту було відмовлено. Верховний суд , серед іншого зазначив, що жодним нормативним актом не забороняється вчинення нотаріальної дії поза межами нотаріальної контори, якщо воно відбувалося у робочий день.

ДОГОВІР КУПІВЛІ ПРОДАЖУ КВАРТИРИ НЕ МОЖЕ БУТИ ВИЗНАНИЙ НЕДІЙСНИМ З ТОЇ ПІДСТАВИ, ЩО ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ МІСТИТЬ НЕДОСТОВІРНІ ВІДОМОСТІ ЩОДО КВАРТИРИ

- листопада 25, 2024

Шукати в цьому блозі

СУДОВА ПРАКТИКА ДОМПРАВО